Дана робота представляє собою імітацію народної прикраси «зґарда» в техніці ассамбляж із використанням, у якості намистин, різної фурнітури: люверсів, ланцюжків, заклепок.  

 Слово "зґарда" у багатьох асоціюється з сюжетом українського фільму "Тіні забутих предків". Насправді ж воно не пов'язане зі злими духами, це всього лише давнє гуцульське намисто з литих мідних кулонів у вигляді специфічної форми хрестів, нанизаних на ремінець, шнурок або дріт, часто ще й оздоблене намистинами.

Колись за зґарду можна було купити кілька соток землі. Адже на той час технікою лиття, за допомогою якої виготовляють хрестики, рідко хто володів.   

Зґарда вважалася цінним оберегом. У шестирічному віці дівчаткам на іменини дарували хрестик, щороку доповнюючи новими прикрасами. Таким чином виходило ціле кольє, що виконувало потужну захисну функцію. Здебільшого гуцульські прикраси створюють, опираючись не лише на власну фантазію, а й на старовинні книги, у яких детально описана й проілюстрована правильна техніка.

Для виконання роботи обрана техніка ассамбляж. Ассамбляж - мистецтво деталей. Весь принцип ассамбляжа закладений в його назві, що з французької перекладається як «складання». У ассамбляжі збирають різні предмети або їх фрагменти в єдину композицію та створюють тривимірне зображення, за структурою схоже з колажем. Але на відміну від останнього, ассамбляж виглядає куди реалістичніше, завдяки об'ємності використовуваних деталей.

В даній роботі деталі закріплені на заґрунтований холст, за допомогою силіконового клею, у композиції, що відповідає структурі створення зґарди.

 

Джерела: https://uamodna.com/articles/z-ardy-trendovi-etno-prykrasy/   ,    http://wisdomofart.com.ua/assemblage/