Дівчина наречена, лялька- мотанка
Ліщина Денис Владиславович
7 клас, Центр позашкільної роботи
Керівник: Мушка Марина В’ячеславівна
Лялька – це одна з найдавніших народних іграшок, яка, сьогодні стає дедалі популярнішим сувеніром і видом рукоділля.
Лялька виготовлена шляхом намотування тканини на основу. Голова зроблена з відрізу льняної тканини та синтепуху. Ляльки одягнена характерно для Україні, зі штучних квітів виготовлено віночок зі стрічками.
Народна лялька відома з незапам’ятних часів і своїми витоками сягає доби Трипільської цивілізації.. Такі ляльки можна знайти в будь-якій країні. Це була не просто іграшка. Вважалося, що вона захищала людину від неприємностей і бід. Ляльку часто використовували у ритуалах. При виготовленні ритуальної ляльки в неї вплітали все те, від чого людина хотіла позбутися (біди, хвороби), і спалювали на вогнищі, або топили у воді. До кінця 19 в. витоки обряду остаточно втратилися і забулися, а ляльки залишилися.
Українська лялька-мотанка відрізняється від інших слов'янських ляльок тим, що у неї на обличчі намотаний хрест - знак сонця, лялька з таким обличчям несе в собі сонячну світлу енергетику.
В Україні народну ляльку робили з доступного дешевого матеріалу: соломи, трави, тканини, шматочків старого одягу, ниток,гілок дерев, глини, дерева, очерету тощо, і без будь-яких інструментів. Спосіб простий – змотування, перекручування й перев'язування тканини. Відповідно ляльки бувають вузлові та мотані.
Вузлові ляльки виготовляють шляхом намотування та прив'язування тканини без застосування голки. Голка з ниткою в окремих випадках застосовується при пошитті головного убору та оздобленні вбрання ляльки. Лялька-мотанка робиться без вузлів, хоча принципової різниці між цими способами немає.
Інший різновид ляльок: лялька-мотанка одягнена в спеціально пошите і оздоблене вбрання.
Опис моделі виробу.
Лялька вбрана у довгу додільну (до долу) сорочку. До сорочки одягається верхня юбка з мережива, поверх неї - полотняний вишитий фартух. Юбка і фартух підперезані поясом, який несе оберегову функцію. Обов’язковим атрибутом дівочого вбрання є прикраси –намисто. Головний убір – вінок з квітів та стрічок є основною відмінністю дівочого вбрання від жіночого. Матеріал: натуральні тканини, мереживо, стрічки. Розмір: 36 см.
Технологія виконання виробу
1.Виготовлення голівки. Моток тканини розміщується вертикально в квадратний шматок тканини, обмотується ниткою і зав’язується вузлом.
2.Виготовлення хреста на голівці ляльки. Різнокольоровими нитками намотується на обличчі ляльки хрест.
3.Виготовлення тіла ляльки. Звисаючі кінці тканини обмотують ,щоб утворилося тіло ляльки, до якого на наступному етапі прив’язується одяг.
4.Виготовлення одягу ляльки. Шматками тканини обгорнути основу, імітуючи верхній та поясний одяг.
5.Оформлення голівки ляльки. Накласти на головку волосся з ниток, заплести косу. Зробити віночок із стрічками або пошити головний убір.