Україна... Моя рідна країна, земля наших батьків, на якій нам судилося народитися і жити, яка стала для всіх нас Батьківщиною. Велична і трагічна історія нашої країни. Здавна численні завойовники приходили на нашу прекрасну, багату землю, щоб загарбати нас й поневолити український народ. Народні пісні, думи, перекази донесли до нас правду про давні героїчні і сумні часи, коли славні козаки-запорожці боронили волю народу, священні землі рідної землі. Тривалий час Україна, втративши незалежність, стогнала під ярмом поневолювачів. Але тліла в народі під попелом неволі "іскра вогню", невмирущим виявився нескорений дух, прагнення до свободи.

Я народилася на українській землі, живу в Україні і сподіваюсь, що буду жити тут все своє життя. Тут живуть люди, яких я люблю. Тут моя родина, мої друзі. Україна – моя Батьківщина. І я її люблю, погану або гарну, злиденну або багату. Нехай не зовсім гладко в країні йдуть справи, але вона в мене єдина, іншої такої країни немає. І не буде.

Саме це я зобразила на малюнку "Наша Україна – єдина країна".