Бісероплетіння – різновид декоративно-ужиткового мистецтва з використанням перлів — природного чи штучного походження. Воно належить до числа найбільш захоплюючих народних мистецтв, яке має багатовікову історію існування. Бісер вперше почали використовувати у Стародавньому Єгипті. На території України став відомий з часів Київської Русі та набув особливого поширення у 18-19 ст. Прикрасами з бісеру оздоблювали головні убори, вплітали в коси, носили їх на шиї, руках, виготовляли сумочки, гаманці, картини, прикрашали меблі тощо. Спочатку плетіння бісером було досить складним заняттям: необхідно було витягнути нитку із скломаси і обвити нею мідний стрижень. Після цього стрижень виймали, а кожну намистину потрібно ще було обробити вручну. В той час намистини були простими, безбарвними і непрозорими, і лише згодом, коли вже техніка виготовлення матеріалу для творчості вдосконалилася, люди змогли зробити намистини напівпрозорими, прозорими і кольоровими.

Сьогодні, здавалося б, померле мистецтво виготовлення бісерних виробів знову стало популярним. Найбагатша колірна гамма бісеру, необмежені можливості моделювання виробів з бусинок, великий асортимент різних прикрас можуть здійснити будь-яку мрію найвибагливішої модниці. Дівчатка плетуть собі різні прикраси, а хлопчики перетворюють бісер на сувенір або іграшку. У дітей, які займаються бісероплетіння, розвивається моторика, посидючість, кольоросприйняття.

Яблуневий цвіт – символ розквітлої весни і жіночої краси, ніжності та привабливості. У віночку він є символом материнської любові. Крім того, образ квітучої яблуні є символом чистої, світлої та безкінечної любові батька до своєї дитини. Тож для своєї роботи обрала саме образ яблуневої гілочки.