Мене завжди захоплювали коні та малювання, поєднання непомірної свободи з дівочою ніжністю, різнобарвність українських квітів з дрібними гуашевими завитками….

Багатьох художників гуаш  приваблює оксамитовою чарівністю. Яскраві кольори з матовою загадковістю дозволяють поціновувачам образотворчого мистецтва створювати дивовижні твори.

Гуа́ш (фр.- водяна фарба) - різновид водорозчинних фарб, які на відміну від акварелі - непрозорі через домішки крейди, свинцевих білил чи каоліну. Це досить щільні, але недостатньо міцні фарби, і при нанесенні товстим шаром осипаються, не мають блиску.

Гуа́шами також називають художні твори, виконані з застосуванням цих фарб.

Виникнення назви "гуаш" пов'язують з Францією кінця XVIII століття, хоча техніка створення цієї фарби значно старіша - вона використовувалася вже в XVI столітті в Європі. Водорозчинні фарби відомі з Середньовіччя. Ще тоді їх використовували для створення мініатюр в рукописах. В добу Відродження художники застосовували техніку гуаші для ескізів, картонів та інших підготовчих робіт, а також для портретних мініатюр.

Серед художників, що використовували гуаш: середньовічні мініатюристи, Вінсент ван Гог, Валентин Сєров, Головін Олександр, Бенуа Олександр, Примаченко Марія  та багато інших.

Гуашшю можна працювати не тільки на папері, але і на ґрунтованому полотні, на тканині, картоні, фанері. Гуаш широко застосовується в декораційному живописі, при виконанні різних ескізів. Дуже часто використовують його для кольорових начерків.

Гуаші виготовляють з суміші кольорових пігментів і клею з додаванням білил. Гуаш зручний в роботі і, що важливо, дає можливість вносити виправлення в процесі роботи. Шар фарби середньої товщини сохне від 30 хвилин до 3 годин в залежності від вологості повітря. Домішки білил надають гуаші матову бархатистість, але при висиханні кольору дещо вибілюється (висвітлюється), що повинен враховувати художник у процесі малювання. За допомогою гуашевих фарб можна перекривати темні тони світлими. Висохле зображення, зроблене гуашшю, злегка світліше вологого, що робить складним підбір кольору. Основа також може бути чутливою до утворення тріщин, якщо накладена занадто товсто. Ця проблема може бути певною мірою ослаблена використанням товстої основи.

Існує декілька способів малювання гуашшю: малювання "вологим по вологому", коли другий шар фарби наноситься на ще вологий перший; малювання "вологим по сухому", коли потрібно чекати повного просихання першого шару; малювання "ухим пензлем" для промальовки дрібних деталей.

У своїй роботі "Заквітчані" я користувалася усіма трьома способами.

Гуаш мені подобається своєю яскравістю, щільною текстурою та швидким висиханням. Вона є дуже універсальним художнім матеріалом, який підходить як дітям, так  і професіональним художникам, дизайнерам та ілюстраторам.